Аноплоцефалідоз
Аноплоцефалідози однокопитних (Anoplocephalidoses) — цестодозні гельмінтози кишечника коней, ослів та мулів, які характеризуються приступами колік, нервовими епілептичними припадками, проносом, анемією і сильною гарячкою. Хвороба часто закінчується смертю. Хворіють частіше лошата в літній і осінній періоди. Захворювання спричиняють три збудники.
ЕТІОЛОГІЯ
Стьожкові гельмінти родини Апоріоcephalidae, що належать до двох родів Anoplocephala і Paranoplocephala, загальними ознаками яких є наявність неозброєного сколекса з великими присосками і слабо розвинена шийка, ширина дозрілих члеників значно перебільшує довжину.
Anoplocephala magna — найбільш патогенна і найбільша цестода коней, розміром до 50 см, сколекс скулястий, присоски великі. Членики короткі, але широкі. В зрілому членику матка заповнена яйцями. Паразитує у задніх відділах тонких кишок.
Anoplocephala perfoliata — локалізується у товстих кишках, довжина від 3 до 7 см, за формою нагадує насіння гарбуза або огірка. На сколексі позаду кожної присоски розміщуються по вушкоподібному виросту. Яйця мають великий грушоподібний апарат.
Paranoplocephala marnillana — має довжину 10—40 мм, тонше тіло, ніж попередні види. Сколекс маленький, із чотирма присосками, без вушкоподібних придатків, матка має вигляд поперекового ствола з лопатями, в зрілому членику займає всю його ширину. Яйця великі, онкосфера окутана грушоподібним апаратом. Локалізується у дванадцятипалій кишці.
У розвитку аноплоцефалід бере участь проміжний живитель, яким є ґрунтові (орибатидні) кліщі. Після поїдання на пасовищі орибатидними кліщами яєць аноплоцефалід у порожнині їх тіла за 145—150 днів до інвазійної стадії, розвивається личинка — цистицеркоїд. Однокопитні заражаються на пасовищі при поїданні інвазованих ґрунтових кліщів. В організмі коней аноплоцефали досягають статевої зрілості через 30 днів.
ЕПІЗООТОЛОГІЯ ХВОРОБИ
На аноплоцефалідоз частіше хворіє молодняк. Захворювання проявляється влітку й восени. Джерело зараження — хворі тварини та паразитоносії. Передають інвазію орибатидні кліщі, інвазовані цистицеркоїдами аноплоцефалід, яких заковтують коні з травою, ґрунтом, частіше в сиру погоду на пасовищах з природним травостоєм. Зараження відбувається у травні — червні. Живуть паразити в кишечнику лошат 3—5 міс.
ПАТОГЕНЕЗ
Діючи на слизову оболонку кишечника, аноплоцефаліди спричиняють її запалення, утворюють у ній глибокі виразки, в які можуть потрапляти різні бактерії, що призводить до утворення абсцесів. Порушується моторна й секреторна функції, змінюється хімічний склад хімусу, що призводить до виснаження, появи проносу і нервових явищ. Скупчення великої кількості цестод може бути причиною закупорки кишечника, а в деяких випадках — інвагінацій та заворотів.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ
У більшості коней хвороба перебігає безсимптомно. При тяжкому перебігу спостерігаються пригнічення, відсутність апетиту, підвищення температури тіла до 40—41 °С, залежування. У деяких тварин буває аритмія, прискорене дихання.
ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ
Виснаження трупа, катаральне запалення, набрякання з осередковим почервонінням слизової оболонки голодної кишки. В нирках і на серці — крововиливи. Печінка кровонаповнена, головний мозок набряклий; При інвагінації і розриві кишечника — перитоніт.
ДІАГНОСТИКА
Діагноз ставлять на основі копроскопічного дослідження фекалій за методом Фюллеборна і виявлення у них яєць або члеників цестод. Яйця світло-сірого кольору, округлої форми, всередині яйця онкосфера оточена грушоподібним апаратом.