Атонія передшлунків
Гіпотонія та атонія передшлунків — це хвороби, які характеризуються переважним розла¬дом моторної діяльності рубця, сітки, книжки. Частіше хворіє велика, рідше — дрібна рогата худоба, особливо в стійловий період утримання. За перебігом хвороба може бути гостра й хронічна, а за походженням — первинна і вторинна.
ЕТІОЛОГІЯ
Основною причиною гіпотонії та атонії передшлунків є порушення умов годівлі й утримання тварин.
Первинна гостра гіпотонія або атонія передшлунків настає після ра¬птової зміни корму (соковитого на грубий, сухий або навпаки). Хвороба може статися внаслідок поїдання твариною великої кількості корму, особливо відходів зерна, полови.
Вторинна гостра гіпотонія або атонія передшлунків виникає під впливом рефлекторних імпульсів з інших органів (переповнення сичуга м’ якими кислими кормами) при маститі, ушкодженні блукаючого нерва тощо, а також при інфекційних, інвазійних і незаразних хворобах.
Хронічна гіпотонія або атонія передшлунків розвивається з гострої або спричинюється одноманітним за типом і низьким за поживністю раціоном (при тривалій годівлі сухою соломою, солом’яною січкою, половою, недоброякісним силосом), а також недостатністю моціону.
Вторинна хронічна гіпотонія або атонія передшлунків частіше проявляється при порушенні обміну речовин (внаслідок білкової, мінеральної і вітамінної нестачі), внаслідок запалення травного каналу, наявності хвороб печінки (цироз, абсцеси), нирок, при туберкульозі, паратуберкульозі, монієзіозі.
ПАТОГЕНЕЗ
Численні етіологічні фактори зменшують збудливість і скорочення передшлунків, порушують переміщення та евакуацію кормових мас, знижують всмоктування та інтенсивність ферментативних процесів. Це завжди призводить до зміни складу мікрофлори, а також до зниження рН вмісту рубця.
Метаболіти, що утворилися, всмоктуються і токсично діють на організм. В організмі порушуються кислотно-лужна рівновага (зростає ацидоз), секреторна діяльність травних залоз, моторика травного каналу, знижується травлення, посилюються бродильно-гнильні процеси і ви¬никає аутоінтоксикація.
Склад інфузорій змінюється або вони гинуть. У передшлунках по-рушується утворення вітамінів групи В.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ
Спочатку в тварин помічаються погіршення, спотворення або повна відсутність апетиту, розлад жуйки й відригування. Відригу¬ються гази неприємного запаху. Тварина пригнічена, довго лежить, неохоче встає (інколи її не можна навіть примусити встати). Нерідко помічається фібрилярне тремтіння скелетних м’язів. Температура тіла і частота пульсу залишаються в межах фізіологічних коливань або трохи підвищені, дихання частішає. Шерстний покрив тьмяніє і кошлатиться. При гіпотонії передшлунків частота скорочення рубця зменшується, скорочення стають слабкими, а при атонії припиняються.
Порушується перистальтика травного каналу. Пальпація ділянок рубця і книжки у деяких тварин викликає больові відчуття, збудження. Спостерігається розлад дефекації (вона стає рідкою, запор змінюється проносом тощо). Інтоксикація організму посилюється. Тварини худнуть, різко знижується молочна продуктивність їх. При вторинних гіпотонії або атонії передшлунків виявляються симптоми основної хвороби.
Хвороби перебігають гостро, підгостро або хронічно. У тварин гостра гіпотонія або атонія передшлунків у легких випад¬ках при наданні лікувальної допомоги та усуненні причини триває 3 —днів, у тяжких випадках хвороба затягується до 10 — 15 днів. Хронічна гіпотонія або атонія передшлунків триває 2 — 3 тижні, інколи — до двох місяців. Особливо затяжними бувають вторинні гіпотонії і атонії передшлунків.
ДІАГНОСТИКА
Симптоми, анамнестичні дані, візуальне визначення якості кормів, умови утримання дають підстави для достатнього уявлення про хворобу. При встановленні діагнозу слід мати на увазі травматичний ретикуліт і ретикулоперитоніт, засмічення книжки, вторинні гіпотонії й атонії, які доповнюються симптомами основної хвороби.