Баланопостит
Баланопостит – запалення слизової оболонки препуція та голівки статевого члена.
Постит (postitis) – запалення крайньої плоті. Зареєстроване у всіх самців, але частіше виникає у бугаїв, кнурів і псів.
ЕТІОЛОГІЯ
Накопичення в препуційному мішку сперми і затримання сечі є основними причинами поститу. Сприяють виникненню захворювання анатомічні особливості препуційного мішка: довгий і вузький у бугаїв, наявність дивертикула у кнурів, вузький отвір у псів. Атрофія прутня і фімоз, особливо у жеребців, теж сприяють накопиченню сперми в препуційному мішку. При себореї, що супроводжується інтенсивним виділенням смегми та подразненням слизової оболонки сечовим піском, теж може виникати постит.
ПАТОГЕНЕЗ
Забруднення препуційного мішка збудниками гнійної інфекції (мікроби, віруси, гриби) сприяє гнійно-гнильному розвитку накопичених там субстратів, а утворені в результаті цього продукти подразнюють слизову оболонку і викликаютьзапальні процеси.
Особливості запального процесу в препуційному мішку полягають в тому, що в його перебігу звужується отвір препуційного мішка і затримується виділення еякуляту, розвивається запалення голівки прутня. Утворені виразки слизової оболонки ятряться, розростаються гранулярні клітини. При загоюванні утворюються рубці слизової оболонки, звужується отвір препуційного мішка, що веде до виникнення фімозу (І. С. Черненко).
У бугаїв, при локалізації запального процесу в ділянці отвору препуційного мішка, набрякає стінка отвору і внаслідок реакції м’язів шкіра завертається в порожнину мішка, а її довгі волоски додатково подразнюють слизову оболонку не тільки препуційного мішка, а і голівку пеніса.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ
Набряк стінки препуцію, особливо навколо отвору, виділення гнійного ексудату з отвору препуційного мішка, подразнення слизової оболонки, біль при пальпації стінки препуційного мішка, затруднене виведення прутня, порушення статевих рефлексів, виділення сечі в препуційний мішок, звідки вона витікає краплинами, переповнення сечового міхура, наповнення ексудатом і сечею дивертикула у кнурів, утворення виразок на слизовій оболонці.
ДІАГНОСТИКА
Ознаки захворювання дають можливість безпомилково ставити діагноз. Постит необхідно диференціювати від трихомонозу і кампілобактеріозу. У псів виділяється гнійний ексудат зеленуватого відтінку, на набряклій слизовій оболонці видно збільшені лімфатичні фолікули і виразки, розмірами як горошина.
ЛІКУВАННЯ
Хворих тварин передбачає утримання їх у чистих і сухих стійлах; сакральну епідуральну анестезію або блокаду за І. І. Магдою (у жеребця), за І. І. Вороніним (у бугая); механічне очищення препуційного мішка і його отвору; виведення статевого члена із препуційного мішка; обробку препуційного мішка і статевого члена асептичними речовинами (етакридин лактату 1 : 5 000, калію перманганат 1 : 5 000, фурациліну 1 : 1 000), розчином антибіотиків на 0,25 %-му розчині новокаїну; змащування виразки слизової оболонки йод-гліцерином, коротку новокаїнову блокаду ділянки запалення; введення у порожнину препуційного мішка мазей іхтіолової, стрептоцидової, емульсії синтоміцинової, Вишневського; припікання виразок бриліантовим зеленим.
Баланопостит – запалення слизової оболонки препуція та голівки статевого члена.
ЕТІОЛОГІЯ
У більшості випадків баланопостит виникає як ускладнення тривалого періоду поститу.
КЛІНІЧНІ ОЗНАК
Характерним симптомом захворювання є набряк слизової оболонки голівки прутня і крайньої плоті з виділенням еякуляту, злипання волосся, затруднення виведення статевого члена при сечовиділенні і гальмування статевих рефлексів. Залежно від виду збудника, який є причиною запалення і ступеня ураження слизової оболонки, перебіг запального процесу може характеризуватися значним виділенням фібрину, утворенням виразок і некрозом слизової оболонки. При хронічному перебігу хвороби внаслідок розростання сполучної тканини стінка препуційного мішка потовщується. В окремих випадках виникає загальне пригнічення тварин, підвищується температура тіла.