Бореліоз
Бореліоз (Borreliosis) спричиняє збудник Borrelia anserinum (Spirochaeta gallinarum). Боррелії, як і анаплазми,— доядерні організми і тому їх віднесли до царства прокаріотів (ряд Spirochaetalis, тип Protophyta). Хворіють домашні й дикі птахи. Бореліоз перебігає гостро, підгостро і в хронічній формі, інколи безсимптомно.
ЕТІОЛОГІЯ
Борелії — ниткоподібні у вигляді спіралі (9—12 завитків) паразити, довжина яких коливається від 3 до 30 мкм, ширина — 0,2—0,4 мкм., досить рухливі.
Бореліоз (Borreliosis) спричиняє збудник Borrelia anserinum (Spirochaeta gallinarum). Боррелії, як і анаплазми,— доядерні організми і тому їх віднесли до царства прокаріотів (ряд Spirochaetalis, тип Protophyta). Хворіють домашні й дикі птахи. Бореліоз перебігає гостро, підгостро і в хронічній формі, інколи безсимптомно.
Життєвий цикл борелій відбувається в організмі свійських (гуси, качки, кури, індики, цесарки) та диких птахів. Біологічними перенощиками збудників хвороби є аргасові (Argas persicus) і дерманіссусові (Dermanussus gallinae) кліщі, а також клопи (Cimex lectularus). Механічні перенощики — кровосисні пухоїди. Борелії проникають у тіло перенощиків при кровоссанні і зберігаються у ньому тривалий час (5—8 років). Передача паразитів сприйнятливій до хвороби птиці відбувається у межах однієї І тієї ж фази розвитку кліщів, трансфазно (від личинок до німф або від німф до імаго) і трансоваріально (через яйця).
ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ДАНІ
Захворювання реєструють в південних областях України. Спалахи бореліозу частіше спостерігаються влітку, оскільки кровосисні членистоногі нападають на птахів у теплу пору року (переважно при температурі повітря 15—20 °С). Тяжче хвороба перебігає серед молодняка птиці.
Після видужання від бореліозу у птиці виникає стійкий і тривалий імунітет (до трьох років). Гуси більш сприйнятливіші до паразитів порівняно із качками і кури.
ПАТОГЕНЕЗ
Спочатку збудники хвороби проникають у кістковий мозок, печінку, селезінку, інші внутрішні органи, пізніше — в плазму крові птиці. Борелії виділяють токсичні продукти, здатні впливати на нервову систему, порушувати обмін речовин, пригнічувати кровотворення, підвищувати температуру тіла. Нерідко збудники хвороби при високій інтенсивності інвазії є причиною тромбозу кровоносних судин та загибелі птиці.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ
Інкубаційний період від 2 до 7 днів. У молодняка птиці хвороба перебігає у гострій формі. У хворої птиці спостерігаються пригнічення, зниження апетиту, підвищення температури тіла, анемія, діарея (фекалії зеленувато-сірого кольору), виснаження. Характерними ознаками хвороби у гусей є нервові розлади: парези крил, кульгання, хитка хода, голова опущена. Хронічний перебіг хвороби характерний для дорослих курей, качок. Іноді бореліоз перебігає безсимптомно. При високій інтенсивності інвазії, незадовільних умовах годівлі та утримання до 90 % гусенят, каченят, курчат можуть загинути від бореліозу.
ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ
Трупи виснажені, слизові й серозні оболонки анемічні, селезінка збільшена у 2—3 рази, печінка зеленувато-коричневого кольору. У печінці та інших внутрішніх органах — крововиливи. Пір'я біля клоаки забруднене рідкими фекаліями.
ДІАГНОСТИКА
Діагностику здійснюють комплексно. Враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки, патологоанатомічні зміни, а також результати лабораторних досліджень. Для виявлення збудників хвороби проводять мікроскопічне дослідження мазків (з використанням імерсійної системи) кісткового мозку, печінки або крові, пофарбованих фарбою Гімза за методом Романовського. У курей кров беруть із гребеня, у водоплавної птиці — із м'якуша пальця. Для підтвердження діагнозу застосовують біопробу підшкірно, всередину або внутрішньом'язово заражають курчат кров'ю від хворої птиці.
Бореліоз необхідно диференціювати від чуми птиці. У курей при чумі уражуються органи дихання, а при розтині на слизовій оболонці залозистого шлунка виявляють крововиливи. Гуси та качки чумою не хворіють.
ЛІКУВАННЯ
Високоефективними при бореліозі є новарсенол у вигляді 1%-ного розчину в дозі 20—50 мг/кг внутрішньом'язово або осарсол — 30 мг/кг два рази на день протягом трьох діб. Можна також застосовувати внутрішньом'язово одноразово антибіотики: пеніцилін (20—25 тис. ОД/кг), біцилін-5 (50 тис. ОД/кг) та інші препарати.
ПРОФІЛАКТИКА
Специфічну профілактику бореліозу здійснюють за допомогою вакцинації, яка забезпечує імунітет на 1—2 роки. Вакцинацію птиці рекомендується проводити у віці 10—12 тижнів. З метою профілактики хвороби птицю обробляють проти кліщів — перенощиків збудників хвороби за допомогою інсектоакарицидів. Крім того, слід періодично проводити дезакаризацію пташників. У неблагополучних щодо бореліозу господарствах необхідно розводити стійкі проти захворювання породи курей.