Діпілідіоз
Дипилідіоз (Dypilidiosis) — гельмінтозне захворювання собак, котів, хутрових звірів, багатьох диких м'ясоїдних, а також людини, збудником якого є цестода Dypilidium caninum (ціп'як огірковий), родини Dipilidiidae, підряду Hymenolepidata, що паразитує у тонкому відділі кишечника. Хвороба проявляється відсутністю апетиту, блювотою, загальним пригніченням і нервовими явищами (некоординовані рухи, судороги та ін.).
ЕТІОЛОГІЯ
D. caninum (огірковий ціп'як) — білувато-жовтуватого кольору цестода довжиною 50—60 см, головний кінець дуже тонкий, сколекс маленький, на ньому розміщені чотири присоски і хоботок, озброєний 3—4 рядами дрібних гачечків. Незрілі (молоді) членики витянуті в ширину, а зрілі мають форму огіркового насіння, тому цю цестоду називають огірковим ціп'яком.
Гермафродитні членики мають подвійний статевий апарат. У зрілих члениках матка розпадається на яйцеві капсули або кокони, що містять 8—20 дрібних зрілих яєць сірого кольору.
Розвиток збудника здійснюється з участю дефінітивних живителів (собак, котів, хутрових звірів, рідко людини) та проміжних (собачий волосоїд — Trichodectes canis, собача блоха — Ctenocephalus canis та ін.). У навколишнє середовище м'ясоїдні виділяють зрілі членики або кокони з яйцями огіркового ціп'яка, які розсіюються по підстилці, потрапляють на волосяний покрив тварин і в щілини підлоги. Личинки бліх і волосоїдів проковтують яйця, з яких у їх шлунку та кишечнику виходять онкосфери, проникають в порожнину тіла, де одночасно з метаморфозою комах протягом 30 днів розвивається інвазійна личинка — цистицеркоїд. Дефінітивні живителі заражаються при проковтуванні волосоїдів і бліх, інвазованих личинками огіркового ціп'яка (цистицеркоїдами).
ЕПІЗООТОЛОГІЯ ХВОРОБИ
Дипилідіоз — найбільш поширене захворювання м'ясоїдних, його екстенсивність у містах і селах досягає 60—70 % (Мотевосян Е.М., Мовсесян С.О., 1977). Інтенсивність інвазії у міських свійських м'ясоїдних вища, ніж у сільських та диких тварин, і варіює від одиниць до 300 і більше особин. Захворювання спостерігається у всі періоди року, але влітку екстенсивність та інтенсивність інвазії значно вищі. Людина є факультативним живителем і заражається при контакті з кішкою або собакою. Джерело інвазії — хворі м'ясоїдні тварини, фактори передачі — волосоїди і блохи, заражені цистицеркоїдами огіркового ціп'яка.
ПАТОГЕНЕЗ
Характеризується механічною, токсичною і алергічною дією на організм живителя, що при сильному ступені інвазії проявляється катарально-геморагічним запаленням кишечника, ознаками анемії, виснаження, порушення обміну речовин і серцевої діяльності. Інколи мають місце нервові порушення.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ
Нехарактерні й залежать від інтенсивності інвазії. При слабкій — захворювання перебігає безсимптомно, при інтенсивному зараженні собак дипилідіозом (понад 100 паразитів) спостерігаються розлад роботи органів травного каналу, зниження апетиту, блювота, пронос і схуднення, загальне пригнічення і нервові явища (порушення координації руху, судороги тощо). Частіше хвороба перебігає у хронічній формі і характеризується загальними симптомами цестодозів м'ясоїдних. При розтині трупів у тонкому кишечнику знаходять ознаки геморагічного ентериту.
ДІАГНОСТИКА
Прижиттєвий діагноз встановлюють на підставі дослідження фекалій собак, а також інших м'ясоїдних за методом Фюллеборна. Виявляють кокони й при гельмінтоскопії знаходять довгі членики.
Посмертний діагноз встановлюють на підставі виявлення у тонкому відділі кишечника цестод з характерною формою гермафродитних і зрілих члеників, які нагадують огіркове насіння.
З метою виявлення личинок огіркового ціп'яка в тілі проміжних живителів досліджують волосоїдів і бліх компресорним методом. Цистицеркоїд — мікроскопічного розміру личинка, у якої передня частина розширена, а задня витягнута.