Ізоспороз
Ізоспорози — інвазійні хвороби собак, котів, хутрових звірів, які спричиняють різні види кокцидій роду Isospora. Хворіє переважно молодняк. Інвазія проявляється діареєю, поліурією, схудненням, іноді загибеллю хворих тварин.
ЕТІОЛОГІЯ
У собак встановлено три види кокцидій з роду Eimeria і чотири з роду Isospora. Найбільш поширені Cystoisospora canis, С. ohioenensis, С. felis, С. rivolta.
Ооцисти С. canis яйцевидної форми, з гладенькою оболонкою, безбарвні, мають мікропіле. Розмір 34—42 x 28—32 мкм. Спорогонія. 3—4 дні.
Ооцисти О. felis яйцевидної форми, один з полюсів витягнутий, безбарвні, мікропіле відсутнє. У спороцистах є залишкове тіло. Розмір 36—48 x 30—36 мкм: Спорогонія триває два дні.
Собаки та коти заражуються цистоізоспорозом, ковтаючи з кормом та водою зрілих ооцист, а також коли з'їдають інвазованих гризунів. Цикл розвитку може завершатися і без участі гризунів, яких відносять до факультативних проміжних або резервуарних живителів.
Цистоїзоспори локалізуються у задній третині тонкого відділу кишечника тварин, здійснюють три генерації спорогонії. У зрілій ооцисті є дві спороцисти, в кожній з яких є по 4 спорозоїти.
Споруляція відбувається у зовнішньому середовищі за сприятливих умов: наявності вологи не нижче 65 %, кисню і при температурі 18—25 °С за 56—67 год.
Гризуни (миші, пацюки, хом'яки) заражаються спорульованими ооцистами. Спорозоїти, які вийшли з ооцист, локалізуються в лімфатичних вузлах, паренхіматозних органах і довго там зберігаються. Далі вони розвиваються лише в організмі дефінітивного живителя.
ЕПІЗООТОЛОГІЯ ХВОРОБИ
Цистоїзоспорози значно поширені. Джерелом інвазії є хворі тварини, які виділяють ооцисти кокцидій, а також інвазовані гризуни. Тяжко хворіє молодняк, дорослі переносять хворобу легко.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ
Інкубаційний період у собак 6—11 днів, у котів — 7—12. Хвороба перебігає підгостро або хронічно. У хворих цуценят і кошенят спостерігаються втрата апетиту, пригнічення, діарея. Фекальні маси жовтуватого кольору, з домішками крові, слизу. Тварини худнуть. Спостерігають також поліурію (часте сечовиділення), парези кінцівок.
ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ
Слизові оболонки анемічні. Основні зміни виявляють у клубовій кишці.. Слизова оболонка її потовщена, з крововиливами і виразками. Брижові вузли, селезінка збільшені.
ДІАГНОЗ
За життя цистоїзоспороз встановлюють на підставі епізоотологічних та клінічних даних і досліджень фекалій за методом Фюллеборна або Дарлінга.
Ооцисти цистоїзоспор слід відрізняти від ооцист саркоспоридій та токсоплазм. Ооцисти цистоїзоспор виділяються у навколишнє середовище неспорульованими, а ооцисти саркоцист — спорульовані. Ооцисти цистоїзоспор більші за ооцист токсоплазм у 2—2,5 раза.
Посмертно при розтині трупів виявляють запалення та виразки слизової оболонки кишечника. Ооцисти виявляють в зскрібках слизової оболонки.