Кетоз
Захворювання жуйних тварин, яке характеризується переважним порушенням вуглеводно-ліпідного і білкового обмінів, супроводжується нагромадженням в організмі кетонових тіл, ураженням внаслідок цього центральної нервової і ендокринної систем, печінки, серця, нирок та інших органів. На кетоз хворіють високопродуктивні корови в період найвищої лактації, тобто в перші 2 після отелення, частіше — в перші 20 днів, кітні вівцематки, переважно багатоплідні, та кози після 4—6-ти тижнів кітності.
ЕТІОЛОГІЯ
Кетоз корів — поліетіологічне захворювання, у виникненні якого основними причинами є недостатнє енергетичне забезпечення тварини в перші дні після отелення та у фазу інтенсивної лактації; надмірний рівень білка в раціоні, особливо на фоні нестачі цукру і крохмалю (низьке цукро-протеїнове співвідношення); згодовування кормів, які містять багато масляної й оцтової кислот. Серед основних причин кетозу у овець і кіз — нестача в раціоні протеїну та низьке енергетичне забезпечення, згодовування недоброякісного силосу.
СИМПТОМИ
Кетоз може мати субклінічний та клінічно виражений перебіг. Субклінічний перебіг здебільшого спостерігається у пери; і дніпісля отелення. Виявляють пригнічення, тахікардію (80—90 ударів за 1 хв) і тахіпное, дистонію рубця, температура тіла в нормі, відзначають спотворення смаку, корови неохоче поїдають концентрований корм. Виявляють кетонемію на фоні збільшення абсолютної й відносної кількості ацетону та ацетооцтової кислоти, кетонурію, у деяких корів — гіпоглікемію.
При гострому, тяжкому перебігу хвороби корови на початку збудливі, чутливість шкіри підвищена, спостерігається тремор м'язів, скрегіт зубами. Збудження змінюється пригніченням. Тварини сонливі, повільно реагують на роздавання корму, стоять з опущеною головою, більше лежать, піднімаються важко. Іноді відзначаютьсопорозний і навіть коматозний стан. Вгодованість і продуктивність швидко знижуються. Температура тіла — в межах норми. Спостерігають тахікардію (90—130 ударів за 1 хв), тахіпиое (45— 60), у період пригнічення дихання може бути сповільненим (&—12 за 1 хв). Інколи видихуване повітря має запах ацетону. Апетит погіршений, частота і сила скорочень рубця зменшені, відзначається запор або діарея. Ділянка притуплення печінки збільшена, болюча. Пригнічення змінюється печінковою комою, яка може закінчитися загибеллю тварини.
Частіше кетоз має підгострий або хронічний перебіг. Корови пригнічені, більше лежать, рухи сповільнені, обережні, нервово-м'язовий тонус знижений. Вгодованість та продуктивність корів знижуються. Температура тіла — в межах норми, частота пульсу збільшена, тони серця приглушені. Апетит погіршений, тварини погано поїдають концкорми або навіть відмовляються від них, краще їдять сіно, коренеплоди та корми, здобрені мелясою. Скорочення рубця рідкі, в'ялі, послаблені, жуйка нерегулярна. Ділянка печінкового притуплення болюча, збільшена й зміщена вниз. У корів порушується статевий цикл, часто настає неплідність.
Характерними ознаками кетозу є кетонемія, кетонурія і кетоно-лактія. Відносна частка бета-оксимасляної кислоти в крові зменшується, а ацетооцтової кислоти й ацетону значно зростає, внаслідок чого посилюється токсичний вплив. Кетонемія супроводжується підвищенням концентрації ацетонових тіл у сечі та молоці й розвитком гіпоглікемії, що є важливими критеріями діагнозу.У овець і кіз виявляють тремор м'язів, скрегіт зубами, пригнічення, яке змінюється сопорозним станом і комою, кетонемію, кетонурію і гіпоглікемію.
ДІАГНОЗ
Враховують продуктивність корів, структуру й повноцінність раціону, період лактації, симптоми (кетонемія, кетонурія, кетонолактія і гіпоглікемія). При підгострому й хронічному перебігу більшу увагу приділяють аналізу годівлі, найтиповішими є ознаки гепатодистрофії та вторинної остеодистрофії.
ВЕТСАНЕКСПЕРТИЗА
Ветеринарно санітарна експертиза продуктів забою тварин при кетозі
За наявності дистрофічних змін у м'язах (знебарвлення, набряклість, дряблість) тушу з органами утилізують.
При незначних змінах у мускулатурі (біло-рожевий колір) чи при патологоанатомічних змінах в органах або частині скелетних м'язів туші і неуражені органи направляють на промпереробку, а уражені частини туш і органів утилізують.