Коліки

ЕТІОЛОГІЯ

Коліки поділяють на справжні, несправжні та симптоматичні.

Під «справжніми» коліками розуміють хвороби, при яких порушується прохідність вмісту шлунка і кишечнику (ileus), що обумовлює розлади моторної, секреторної, всмоктувальної та інших функцій органів травлення, серцевої діяльності і дихання, обміну речовин і виділення, закінчу¬ються вони, як правило, тяжкою інтоксикацією організму.

Під «несправжніми» коліками розуміють хвороби, при яких патологічний процес локалізується поза шлунково-кишковим каналом. До них належать закупорення жовчних ходів та сечовидільних шляхів, заворот і перекручування матки, тромбоз артерій.

Симптоматичними коліки називають тоді, коли больові відчуття виникають внаслідок непрохідності шлунково-кишкового каналу, яка в свою чергу є наслідком якогось первинного процесу. Наприклад, тимпанія рубця і метеоризм кишечнику при сибірці. Уданому розділі розглядаються справжні коліки, а з несправжніх - лише тромбоемболічні.

Коліки частіше спостерігають у коней, рідко - у тварин інших видів, що значною мірою зумовлено особливостями анатомічної будови шлун¬ка і кишечнику. У коней місткість шлунка, порівняно з кишечником, дуже мала (10-12 л), що зумовлює швидку евакуацію недостатньо перетравле¬них кормів у кишечник.

Останній складається з довгих петель з різним просвітом, має складні вигини під діафрагмою та в тазовій ділянці. Фізіологічною особливістю, яка сприяє виникненню колік у коней, є відсутність у цих тварин акту блювання.

ПАТОГЕНЕЗ

Для більш глибокого пізнання патогенезу та диференціальної діагностики хвороб, що перебігають із синдромом колік, запропоновано декілька їх класифікацій, серед яких найбільше визнання у практиків та науковців одержали дві класифікації: одна з них розроблена професором Г.В.Домрачевим, друга - професором А.В.Синьовим.

В основу першої покладений принцип анатомічного поділу. Усі форми колік проф. Г.В.Домрачев розподілив на шлункові (розширення шлунка) і кишкові без перитоніту (ентералгія, метеоризм, застій вмісту у кишках, закупорення каменями, конкрементами, гельмінтами) та кишкові, що ускладнюються перитонітом (механічна непрохідність кишечнику, спричинена його перекручуванням, інвагінацією, заворотом, защемленням, вузлоутворенням, тромбо-емболією).

Класифікація А.В.Синьова грунтується на принципі функціональних порушень органів травлення.

Всі форми непрохідності травного каналу розподілені на динамічну і механічну.

Динамічна непрохідність у свою чергу поділяється на спастичну (розширення шлунка, ентералгія, метеоризм кишечнику) і паралітичну (хімостаз і копростаз кишечнику)

 Механічна непрохідність включає три види: обтураційний ілеус, до якого належать закупорення кишок каменями, сторонніми тілами і гельмінтами; странгуляційна  і гемостатична непрохідність (обумовлена тромбоемболією киш¬кових артерій)

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

До основних симптомів хвороб, що перебігають із синдромом колік, відносять: непрохідність, біль, коліковий криз.

Непрохідність шлунково-кишкового каналу, або ілеус (від грец. еіlео -скручую) є найважливішим симптомом колік. Розрізняють передній та задній, динамічний і механічний ілеус.

Передній ілеус -  процес локалізується в шлунку (розширення шлунка) або в тонкому кишечнику (хімостаз).

Задній ілеус патологічний процес локалізується у товстому кишечнику (копростаз). Передні ілеуси перебігають набагато тяжче, порівняно із задніми.

Динамічний ілеус (класиф. А.В.Синьова) виникає внаслідок поїдання недоброякісних кормів, що спричиняє подразнення інтерорецепторів і спазм пілоруса чи кишечнику (розширення шлунка, ентералгія, метеоризм кишечнику), або причиною непрохідності є вміст кишечнику (хімо- і копростаз).

Механічні ілеуси виникають внаслідок закриття просвіту самою кишкою (інвагінація, заворот, скручування, защемлення у па¬хове або грижове кільце).

Біль при коліках буває соматичний (подразнення соматичних нервів) і вісцеральний (вегетативний, спастичний, оскільки в основі його завжди лежить первинний спазм якогось відрізка шлунково-кишкового каналу).

Соматичний біль виникає від подразнення брижі та очеревини (у них розташовані соматичні нерви) і називається брижовим, або перитонеальним. Переповнена вмістом чи газами кишка тисне на оче¬ревину або натягує брижу. Звідси соматичний біль може бути дистанційним (лат. distansio - відстань) або ретенційним (лат. retentio - розтя¬гую). Наприклад, при копростазі сліпа кишка збільшується в об'ємі, тисне на чутливу очеревину, внаслідок чого виникає біль. Водночас з тиском відбувається розтягування тканини очеревини. Перитонеальний біль виникає також при запаленні очеревини. При переміщенні тварини і пальпації стінки черева він посилюється. При цьому тварини малорухливі, черевні стінки напружені. Соматичний біль є постійним, тварина до нього звикає і реагує слабо, оскільки механорецептори малочутливі.

Вісцеральний, або спастичний біль виникає внаслідок спазмів сфінктера шлунка і м'язів стінки кишечнику, внаслідок чого порушується динаміка кровообігу, настає венозний застій, нагромаджується вуг¬лекислота, яка подразнює хіморецептори і через це виникає біль. Цей біль короткочасний, періодично повторюється, тому тварина до нього не звикає.

Коліковий криз -  реакція тварини на біль, що проявляється різними неприродними позами,  обумовлена намаганням зменшити біль.

Криз буває тихим і гострим.

Тихий коліковий криз спостерігається при копростазах і піско¬вих коліках.

Гострий коліковий криз розвивається при всіх інших видах і чим ближче до шлунка локалізується непрохідність, тим бурхливіше він проявляється. Характерний для розширення шлунка, хімостазу, катаральної ентералгії, обтурації кишечнику, механічного ілеусу і тромбоемболії брижових артерій.

ДІАГНОСТИКА

Грунтується, як правило, на клінічних симптомах, оскільки лабораторні методи є малоефективними.

В діагностиці колік  визначальними є п'ять основних тестів: результати термометрії, спостереження за поведінкою тварини (коліковим кризом), визначення частоти пульсу, дослідження перистальтики кишечнику і результати ректального дослідження.

1. Термометрія. При всіх видах справжніх колік, не ускладнених перитонітом, температура тіла в межах норми, висока температура є ознакою перитоніту.

2. Поведінка тварини (або коліковий криз). Реакція на біль проявляється тим, що кінь приймає різні вимушені пози:

•        Поза "спостерігача": тварина стоїть спокійно, оглядається на черев¬ну стінку, немов би обнюхуючи її (буває при копростазі);

•        Поза маятникоподібного хитання: тварина стоїть, витягнувши грудні кінцівки вперед, а тазові - назад  і, не змінюючи положення кінцівок, робить корпусом рухи вперед і назад подібно маятнику; поза характерна при копростазі;

•        Поза "сидячої собаки": тварина сідає, а грудні кінцівки витягує впе¬ред; характерна для розширення шлунка і метеоризму кишечнику;

•        Поза "лежачої собаки": тварина лягає на черево, грудні кінцівки ви¬тягує вперед, а голову кладе між ними; поза характерна при розширенні шлунка;

•        Поза "єгипетського сфінкса": при лежанні тварина голову утримує високо; характерна при розширенні шлунка;

•        Поза "астронома": тварина стоїть із розставленими кінцівками, а голову і шию сильно витягує вгору; поза характерна при спазмі ки¬шечнику;

•        "хода півня" - тварина при ході неприродно повільно піднімає тазові

·      кінцівки вгору; характерна при защемленні кишки.

Крім перелічених, коні приймають й інші пози. Вони б'ють грудними кінцівками об землю, тазовими - по череву, кидаються раптово на землю без попереднього обнюхування місця, постійно перевертаються через спину. Якщо кінь довго лежить на спині, згинаючи всі кінцівки, то це є ознакою механічної непрохідності кишечнику.

3. Частота пульсу  дозволяє диференціювати окремі хвороби.

На нижній межі норми (26 - 30 ударів за 1 хв) частота пульсу буває при ката¬ральній ентералгії, обтурації товстих кишок;

Помірна тахікардія (60-70) – при метеоризмі, копростазі кишечни¬ку, розширенні шлунка, хімостазі;

Значна тахікардія (80-100 і більше ударів серця за 1 хв) характерна для механічної непрохідності і тромбоемболічних колік.

4. Перистальтика кишечнику (малюнок 14) при ко¬ліках може бути настільки бурхливою, що її чути без фонендоскопа і навіть на відстані від хворого коня (при ка¬таральній ентералгії); буває сповільне¬ною, коли перистальтичні шуми чути лише у тонкому кишечнику, а в товстому вони відсутні (копростаз, кишкові камені), або відсутньою, коли шумів у кишечнику немає (розширення шлунка, хімостаз, механічна непрохідність).

5. Виявлення змін при ректальному дослідженні часто є вирішальним для діагностики хвороб із синдромом колік.

Характерними є декілька змін:

•        підвищення тонусу сфінктера прямої кишки - буває при закупоренні, завороті кишечнику, катаральній ентералгії;

•        відсутність калових мас і сухість слизової оболонки прямої кишки - характерні ознаки непрохід¬ності кишечнику (хімо- чи копростаз), а коли при цьому пальпується стру-ноподібно натягнута брижа, то можна думати про механічну не¬прохідність;

•        рідкі калові маси у прямій кишці характерні при спазмі кишечнику;

•        під лівим клубом знаходять задній край селезінки, зміще¬ної назад - ознака розширення шлунка;

•        відсутність калових мас, тонкі петлі кишечнику здуті (місцевий метеоризм) - механічна непрохідність;

•        здутий кишечник - загальний метеоризм;

•        велике компактне тіло напівтвердої консистенції, що пальпується з правого боку, характерне при завалі сліпої кишки або шлункоподібному розширенні великої обо¬дової кишки; з лівого боку - ознака завалу тазового вигину великої ободової кишки; в центрі - при завалі сліпої або малої ободової кишки;

•        відсутність калових мас та компактного тіла і зміщення селезінки назад - характерні ознаки завалу діафрагмальних вигинів великої обо¬дової кишки;

•        у розташуванні кишечнику змін не відмічається, черевна аорта при пальпації характерно дзюрчить - ознаки тромбоемболічних колік.

Прогноз при хворобах, що перебігають без ознак перитоніту - обережний, при механічній непрохідності, кишкових каменях і тромбоемболії -несприятливий.