Метастронгільоз
Метастронгільоз (Metastrongylosis) — захворювання свійських та диких свиней, збудниками якого є нематоди Melastrongylus elongatus, М. salmi, М. pudendotectus родини Metastrongylidae. Паразити локалізуються у бронхах і трахеї. Реєструють хворобу переважно в господарствах районів Полісся і Лісостепу з табірною та табірновигульною системами утримання, де завдає значних збитків свинарству. Хворіє переважно молодняк свиней, у якого розвиваються бронхіт, бронхопневмонія, спостерігається затримка у рості, недокрів'я. При сильній інтенсивності інвазії хвороба може закінчитися смертю. У дорослих тварин знижується м'ясна продуктивність і якість м'яса.
ЕТІОЛОГІЯ
Метастронгіли — середнього розміру, ниткоподібної форми, біло-жовтого кольору нематоди довжиною 2—6 см. На головному кінці мають шість невеликих губ. Характерними морфологічними ознаками самців є дуже довгі тонкі спікули і статева бурса (рис. 54). У самок вульва знаходиться на задньому кінці тіла і покрита кутикулярним надвульварним клапаном. Яйця метастронгілюсів дрібні (0,04—0,06 x 0,33—0,04 мм), овальної форми, зрілі (містять личинку), зовнішня оболонка дрібногорбиста, жовтого кольору.
Метастронгілюси — біогельмінти, розвиваються з участю дефінітивних (свині) і проміжних (дощові черв'яки) живителів. Статевозрілі самки відкладають яйця у просвіт бронхів тварин, які виділяються з мокротинням у ротову порожнину свині, проковтуються, проходять шлунково-кишковий тракт і разом з екскрементами потрапляють у зовнішнє середовище. Дощові черв'яки разом з грунтом заковтують яйця (або личинки) гельмінтів. Личинки, що вилупилися з яєць, заглиблюються у товщу тіла або кровоносні судини стравоходу черв'яків, двічі линяють і на 10—20-й день стають інвазійними.
Зараження свиней метастронгільозом відбувається при поїданні дощових черв'яків з інвазійними личинками метастронгілід. Дощові черв'яки перетравлюються, а звільнені личинки збудників метастронгільозів проникають у слизову оболонку кишечника, лімфатичні вузли й лімфогематогенним шляхом заносяться у легені й досягають статевої зрілості у бронхах через 33—45 днів.
ЕПІЗООТОЛОГІЯ ХВОРОБИ
Хвороба поширена повсюди, проте частіше зустрічається у кінці літа і восени в місцевостях з вологими грунтами. Хворіють переважно поросята від 2- до 6—9-місячного віку. У дорослих свиней хвороба перебігає безсимптомно. Тварини заражаються головним чином на територіях свиноферм, вигульних майданчиках, а також у свинарниках із земляною або дерев'яною підлогою.
Поширенню метастронгільозу сприяє дощове літо й висока стійкість яєць метастронгілюсів у зовнішньому середовищі. Інвазія наростає поступово. Максимальна ураженість свиней метастронгільозом спостерігається влітку і утримується на високому рівні до початку зими.
ПАТОГЕНЕЗ
У молодняка метастронгільоз перебігає з явищами бронхіту та пневмонії. Інвазовані тварини відстають у рості й розвитку. Мігруючи, личинки механічно пошкоджують стінку кишечника, лімфатичні вузли, порушують цілісність капілярів у легенях і спричиняють запалення бронхів, а також інокулюють в організм тварини патогенну мікрофлору.
Продукти життєдіяльності гельмінтів та розпаду личинок діють токсично й алергічно на організм, внаслідок чого з'являються алергічні реакції у формі еозинофілії, гіперпластичних процесів у ретикулогістіоцитарній системі легень, лімфатичних вузлів і кісткового мозку. В легенях виникає набряк та клітинна інфільтрація бронхіальної і перибронхіальної тканин, міжчасточкових перегородок і альвеол, десквамація альвеолярного епітелію і ендотелію кровоносних судин. Статевозрілі метастронгіли нерідко закупорюють окремі ділянки бронхів, травмують слизову оболонку органів дихання хворих тварин.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ
Перші клінічні ознаки стають помітними на 6—9-й день після зараження і проявляються спочатку проносом, а потім відставанням у рості й розвитку молодняка, тварини пригнічені, стоять з опущеною головою, кашляють, з носових отворів виділяється густий, жовтого кольору ексудат. Слизові оболонки бліді й ціанотичні.
ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ
При розтині трупів характерні патологоанатомічні зміни виявляють у легенях. Це — запалення бронхів, дифузна пневмонія та альвеолярна емфізема. В трахеї, бронхах і альвеолах виявляють велику кількість метастронгілюсів.
ДІАГНОСТИКА
Прижиттєвий діагноз встановлюють на основі реультатів копроскопічного дослідження проб фекалій методом Щербовича із застосуванням насиченого розчину сірчанокислого натрію, ураховують епізоотологічні дані (ураження поросят у теплий період року), клінічні ознаки (кашель, витікання з носових отворів). Для виявлення метастронгілід, які вийшли з яєць, застосовують метод Бермана-Орлова, а також компресорне дослідження дощових черв'яків з метою виявлення у їх тілі личинок метастронгілюсів.
Посмертна діагностика грунтується на виявленні гельмінтів у бронхах і трахеї при розтині трупів свиней. При цьому знаходять велику кількість паразитів і характерні патологоанатомічні зміни в кишечнику й легенях.