Цефапірин
Антибактеріальний засіб. Порушує біосинтез пептидоглікану стінки мікробної клітини. Ефективний відносно переважно грампозитивної флори.
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Цефапірін володіє широким спектром бактерицидної дії. Активний відносно багатьох грампозитивних і грамнегативнихаеробних, факультативно-анаеробних і анаеробних бактерій, таких як: Arcanobacterium pyogenes, Escherichia coli, Klebsiella spp., Staphylococcus spp. (В т.ч. Staphylococcus aureus), Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus uberis, Streptococcus pyogenes, Salmonella spp., Corynebacterium bovis, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Clostridium perfringens, Fusobacterium spp. і інших патогенних мікроорганізмів, головним чином виділяються при підгострій і хронічній формах ендометриту у корів. Цефапірін стійкий до дії пеніцилінази і зберігає свою активність в анаеробних і аеробних умовах. Механізм дії цефапіріна полягає в інгібуванні ферменту транспептидази, що порушує синтез пептидоглікану - мукопептида клітинної оболонки, і призводить до порушення росту клітинної стінки мікроорганізму і лізису бактерій. Основним метаболітом є дезацетілцефапірін, який має антибактеріальну активність. Метилурацил має імуностимулюючу, протизапальну дію, покращує лейкопоез. Нормалізує нуклеїнових обмін, прискорює процеси регенерації, грануляції і епітелізацію, а також стимулює клітинні і гуморальні фактори імунітету. Після внутрішньоматково введення препарату цефапіріна бензатин легко проникає з порожнини матки в ендометрій, де зберігається в бактерицидній концентрації не менше 24 год, при цьому практично не надходить в системний кровотік і не чинить системної дії. Препарат виводиться з організму з сечею і виділеннями в незміненому вигляді і у вигляді метаболіту.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Для лікування гострих і надгострих, хронічних і прихованих форм ендометриту бактеріальної етіології у корів.
ДОЗИ І СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ
Перед введенням препарату проводять санітарну обробку зовнішніх статевих органів і кореня хвоста. При необхідності звільняють порожнину матки від запального ексудату.
Препарат вводять коровам в порожнину матки в дозі 20 г (вміст одного шприца-дозатора) за допомогою катетера (піпетки). Шприц-дозатор з'єднують з катетером (піпеткою), на руку надягають рукавичку і ректально фіксують шийку матки, потім обережно вводять катетер через шийку в порожнину матки і видавлюють вміст шприца-дозатора.
Для лікування підгострих і хронічний форм ендометриту препарат застосовують не раніше ніж через 14 днів після отелення. При необхідності лікування повторюють через 7-14 діб в тій же дозі. Попереднє введення простагландинів F2α за 3-4 дні до застосування препарату значно підвищує ефективність лікування і усуває необхідність повторного застосування препарату.
Для лікування прихованих форм ендометриту препарат вводять через 6-24 годин після запліднення.