Дексаметазон
Дексаметазоон (англ. Dexamethasone, лат. Dexamethasonum) — синтетичний препарат з групи глюкокортикоїдних гормонів для парентерального, перорального та місцевого застосування (у тому числі внутрішньоочного). За хімічною структурою він є фторованим похідним гідрокортизону, та є більш активнішим за преднізолон або кортизон. Дексаметазон уперше синтезований у 1957 році.
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Дексаметазон дуже сильний синтетичний глюкокортикостероїд, протизапальний ефект якого в 30 разів сильніше, ніж у кортизону і в 7-10 разів сильніше, ніж у преднізолону. На додаток до його протизапальним якостям, дексаметазон також демонструє екстраординарні антиалергічні, антистресові і глюконеогенетичні властивості.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Метаболічні процеси, такі як: кетоз у великої рогатої худоби або післяродова токсемія у овець та свиноматок. Неінфекційні запальні процеси, особливо гострі м’язово-скелетні запалення, такі як: артрит, періартрит, тендовагініт, бурсит, вивихи, запалення м'язів, кісток і сухожиль. При гострих інфекційних захворюваннях (напр. Гострий мастит, метрит, пневмонія) в комбінації з відповідною антибактеріальною терапією. Алергічне стан, напр. астма, алергічні ураження шкіри (екзема, кропив'янка, короста ...), ламініт у коней і великої рогатої худоби, укуси змій. Стресовий і шоковий стан. Токсемія під час останньої стадії вагітності (на протязі 2 - 4 днів).
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Cерцева і ниркова недостатність, гіперкортицизм (синдром Кушинга), діабет, остеопороз, вірусемія, симультанна вакцинація.
Якщо інфекція присутня або підозрюється, кортикоїдну терапію необхідно призначати разом з відповідною антимікробною терапією (послаблення імунної реакції). Оскільки різка відмова від хронічного вживання може призвести до адренокортикальної недостатності (симптоми гіпокортицизма), рекомендується поступова відмова після довгострокового курсу вживання.