Глюкоза
Глюкоза - засіб вуглеводного живлення. Глюкоза забезпечує поповнення енерговитрат, активує обмінні процеси в організмі. Розчин глюкози як гіпертонічний розчин підвищує осмотичний тиск крові, внаслідок чого посилюється рух рідини тканин у кров; покращує антитоксичну функцію печінки, підвищує скоротливість міокарду, збільшує діурез.
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Після внутрішньовенного введення глюкози змінюється осмотично-динамічна рівновага між плазмою крові та тканинною рідиною, підвищується осмотичний, збільшується потік рідини, а разом з нею поступання продуктів обміну речовин і токсинів із тканин у кров, підвищується обмін речовин, посилюється діурез, покращується робота серця, розширюються судини. Глюкоза безпосередньо впливає на перебіг біохімічних процесів в тканинах, забезпечує енергетичні процеси, пов'язані з гліколізом, і тим самим активізує функцію внутрішніх органів.Це поліпшує діяльність серця, стимулює антитоксичну функцію печінки, підсилює діурез, нормалізує вегетативну іннервацію. Разом з галактозою і лактозою використовується для синтезу ацетилхоліну. Вона активізує скоротливу функцію міокарда, особливо при перевтомі, поліпшує коронарний кровообіг, підвищує працездатність серцевого м'яза при надмірних навантаженнях внаслідок інфекційних захворювань та інтоксикацій. Глюкоза підсилює скоротливість матки при родах і в післяродовий період, при метритах проявляє протизапальну дію. Глюкоза є стимулятором м’язової роботи. Утворення енергії при скороченні поперечносмугастих м'язів пов'язане з розчепленням креатинфосфорної кислоти і використанням легкозасвоюваних вуглеводів, яким є глюкоза. Протитоксична дія глюкози пов'язана із її здібністю з отрутами та токсинами утворювати комплексні, менш токсичні з'єднання, а підвищення діурезу сприяє виведенню їх із організму.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Лікування захворювань, пов’язаних із розладом функції центральної нервової системи (пригнічення і збудження), порушенні вегетативної іннервації, при важких гострих інфекційних і кровопаразитарних захворюваннях, при різних формах серцево-судинної недостатності, падінні кров’яного тиску, при значних крововтратах. Застосовують розчини глюкози при токсикоінфекціях, отруєннях наркотичними засобами, ртуттю, арсеном, стрихніном, нітритом натрію та іншими речовинами; при набряку легень, захворюваннях печінки (гепатитах і цирозі), недостатньому діурезі; при ацетонемії, післяродової гемоглобінурії у корів, кетонурії та токсемії молочних корів, кетонурії овець; при слабкій скоротливості матки, родильному парезі; як кровозупинний засіб при шлунково-кишкових, легеневих та інших внутрішніх кровотечах, при геморагічних діатезах. В розчинах глюкози розчиняють деякі лікарські засоби з метою зменшення токсичності або подовження їх дії.
ДОЗИ І СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ
Вводять внутрішньовенно у формі 25-40% розчинів: коням - 30,0—120,0 г; великій рогатій худобі — 30.0-50,0; вівцям і свиням -10,0-30,0; собакам - 2,0-8,0