Гонадорелін
Гонадорелін є синтетичним гормоном фізіологічно і хімічно ідентичним гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH), що синтезується у ссавців.
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Гонадорелін стимулює синтез і вивільнення гонадотропінів гіпофізом, лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). Зв'язування GnRH активує синтез каскадів протеїнкінази С (РКС), а також мітоген-активованої протеїнкінази (МАРК), які забезпечують важливий зв'язок для передачі сигналів від поверхні клітини до ядра в процесі синтезу гонадотропінів. Після внутрішньом'язового введення 100 мкг гонадореліну (в формі диацетату тетрагідрату) максимальну концентрацію (Cmax) 120,0 ± 34,2 нг/л спостерігають впродовж 15 хв (Tmax). Абсолютна біодоступність гонадореліну, за оцінками, складає близько 89%. Гонадорелін є природним пептидом, який швидко руйнується до неактивних метаболітів. Після внутрішньом'язового введення гонадореліну корові, він в основному виводиться разом з молоком, сечею і фекаліями. Високий відсоток від введеної дози виводиться у вигляді вуглекислого газу з видихуваним повітрям.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
-
Лікування затримки овуляції;
-
Лікування фолікулярних кіст;
-
Синхронізації тічки у корів.
ДОЗИ І СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ
Препарат вводять одноразово внутрішньом’язово у дозі 2 мл на одну тварину (що відповідає 100 мкг гонадореліну) через 4-10 годин після виявлення статевої охоти (еструсу). Штучне осіменіння корів та фізіологічно зрілих теличок проводять через 12-24 годин після виявлення статевої охоти (еструсу), але не раніше ніж через 2 години після введення препарату.