Окситоцин
Гормон, який одержують із задньої долі гіпофізу. Основний біологічний ефект окситоцину полягає в стимуляції скорочень м'язів матки при пологах. Діє сильніше на фізіологічні скорочення матки. Він також підвищує секрецію молока, стимулюючи виділення пролактину.
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Клініко-фармакологічні властивості окситоцину подібні до властивостей ендогенного окситоцину задньої долі гіпофізу. Мускулатура матки містить чутливі до окситоцину рецептори сімейства G-протеїнозалежних рецепторів. В міру розвитку вагітності кількість рецепторів окситоцину й чутливість матки до нього зростають і до кінця вагітності досягають свого максимуму. Окситоцин викликає скорочення гладко-клітинної мускулатури матки за рахунок підвищення концентрації внутрішньоклітинного калію. Зі збільшенням амплітуди й тривалості м'язових скорочень відбувається розширення й згладжування зіва матки. Окситоцин викликає перейми, тимчасово знижуючи кровонаповнення матки. У певних кількостях окситоцин здатний підсилити скорочувальну здатність матки до рівня, характерного для нормальної родової діяльності, та аж до тетанічного стану. Окситоцин викликає скорочення міоепітеліальних клітин, прилеглих до альвеол молочної залози, і тим самим сприяє виділенню молока. Впливаючи на гладко-клітинну мускулатуру судин, окситоцин викликає вазодилатацію, збільшує приплив крові до нирок, коронарних судин серця й головного мозку. При цьому артеріальний тиск залишається, зазвичай, незмінним; однак при внутрішньовенному введенні більших доз концентрованого окситоцину артеріальний тиск може тимчасово знижуватися з розвитком рефлекторної тахікардії й рефлекторного збільшення серцевого викиду. Після деякого початкового зниження тиску настає тривале, хоча й невелике, підвищення артеріального тиску. На відміну від вазопресину, окситоцин чинить слабку антидіуретичну дію. Гіпергідратація можлива при одночасному застосуванні окситоцину з великими об’ємами безелектролітних рідин і/або при швидкому його введенні. При внутрішньовенному введенні дія окситоцину на матку проявляється майже миттєво й триває протягом 1 год. При внутрішньом'язовому введенні міотонічна дія настає в перші 3-7 хв і триває протягом 2-3 год.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Індукція пологів, стимуляція пологової діяльності при первинній та вторинній пологовій слабкості, а також з обережністю в першому та в другому періодах пологів. Профілактика і лікування плацентарних кровотеч та атонічних маткових кровотеч (у випадку проведення операції кесаревого розтину Окситоцин вводять безпосередньо у м’яз матки). Недостатня інволюція матки в післяпологовому періоді (для контролю за субінволюцією і кровотечею). Неповний або септичний аборт. При гінекологічних кровотечах (після встановлення гістологічного діагнозу).
ДОЗИ І СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ
Вводять підшкірно або внутрішньом’язово: кобилам і коровам – 30-50 ОД; вівцям і свиням - 30-50; собакам – 5-25; кішкам – 5-10 ОД.