Денагард 10% ін'єкційний - Elanco

СКЛАД

1 мл препарату містить діючу речовину:
Тіамулін гідроген фумарат - 123 мг.
Допоміжні речовини: кунжутова олія.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Тіамулін — напівсинтетичний антибіотик, який належить до групи плевромутиліну. Антибіотик володіє бактеріостатичною дією, гальмуючи синтез білка у чутливих до нього мікроорганізмів. Препарат активний проти грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів (Brachyspira innocens, Brachyspira pilosicoli, Leptospira spp., Clostridium perfringens, Streptococcus spp., Staphyloccocus spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes, Pasteurella multocida, Actinomyces pyogenes, Actinobacillus spp., Fusobacterium spp., Klebsiella pneumoniae, Haemophilus spp., Bacteroides spp., Campylobacter coli, Lawsonia intracellular is), а також хламідій та мікоплазм (.Mycoplasma hyopneumoniae, Mycoplasma hyosynoviae, M. hyorhinis, M. bovis та інші).
Тіамулін діє на 70S рибосомному рівні, основне місце зв’язку знаходиться на 50S підрівні, а вторинне місце можливе в місцях з’єднання підрівнів 50S та 30S. Він гальмує синтез білків мікробами, створюючи біохімічні неактивні ініціативні комплекси, що гальмують ріст поліпептидного ланцюга.
Бактерицидні концентрації приблизно в 50-100 разів перевищують бактеріостатичний рівень.
Тіамулін швидко абсорбується у кров, добре розповсюджується в організмі та концентрується у легеневих тканинах після внутрішньом’язової ін’єкції. Після парентерального застосування (доза 10 та 15 мг/кг м.т.) свині найвищі рівні в сироватці крові були виявлені через 2 години після введення дози. Після внутрішньом’язової ін’єкції тіамуліну при дозі 15 мг/кг м.т. Стах та tmax в сироватці крові становить 0.77pg/ml та 2 години, відповідно. Через дві години після введення дози концентрації тіамуліну в легеневому (15.6 pg/ml) та бронхіальному епітелію (6.0 pg/ml) були набагато більшими, ніж його концентрації в плазмі крові. В інших дослідженнях свиням було введено внутрішньом’язово дозу, еквівалентні 13,6 мг тіамулінової основи на кг м.т. один раз на добу протягом 4 діб. Концентрація тіамуліну у легенях, слизовій оболонці товстої кишки та товстій кишці становили 26.9-2,58 та 3.09 pg/g, відповідно.
Більше, ніж 95% дози тіамуліну виводиться менше , ніж за добу з організму свиней, та період піврозпаду становить менш, ніж одну добу. Тіамулін добре метаболізується, приблизно 60% застосованої дози виводиться з жовчю, близько 29% - з сечею.

ЗАСТОСУВАННЯ

Лікування свиней, хворих на дизентерію, ензоотичну пневмонію, плевропневмонію, артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тіамуліну.

ДОЗУВАННЯ

Внутрішньом’язово у дозі:
при лікуванні дизентерії - 8.0 мг основи тіамуліну на кг маси тіла. Це забезпечується дозою 1,0 мл препарату/12,5 кг маси тіла, один раз на добу протягом 1-2 діб;
при лікуванні ензоотичної пневмонії - 12,3 мг основи тіамуліну на кг маси тіла щодобово. Це забезпечується дозою 1,5 мл препарату/12,5 кг маси тіла один раз на добу протягом 3 діб;
при лікуванні артритів - 12,3 мг основи тіамуліну на кг маси тіла щодобово. Це забезпечується дозою 1,5 мл препарату на 12,5 кг маси тіла один раз на добу протягом 3 діб;
при лікування гострої плевропневмонії - 12,3 мг основи тіамуліну на кг маси тіла щодобово. Це забезпечується дозою 1,5 мл препарату на 12,5 кг маси тіла один раз на добу протягом 2-3 діб.
Передозування (симптоми, невідкладні заходи, антидоти): Жодних токсичних ознак не було виявлено у трьох груп свиней, яким щоденно вводились в/м ін’єкції протягом 10 послідовних діб у дозах, еквівалентних 15мг, 45мг та 75 мг тіамулін гідроген фумарату/кг м.т. Стан усіх свиней залишався задовільним протягом досліджень та жодних клінічних аномальних ознак не спостерігалось.
Спеціальні застереження: Свиням не застосовувати препарати, які містять монензин, наразин чи саліноміцин щонайменше 7 діб до, під час та після лікування тіамуліном. Застосування їх може призвести до погіршення стану здоров’я чи навіть смерті. Побічні дії не спостерігались при застосуванні дози, що перевищує втричі рекомендовану. Як і з іншими антибіотиками у свиней в деяких випадках може з’явитись на шкірі еритема чи легкий набряк після застосування тіамуліну. У випадку наявності токсичних ознак, негайно припинити введення препарату та застосувати підтримуюче, симптоматичне лікування.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Підвищена чутливість до тіамуліну. Свиням не застосовувати продукти, які містять монензин, наразин чи саліноміцин щонайменше протягом 7 діб до, під час та після лікування тіамуліном. Це може призвести до погіршення стану здоров'я чи навіть смерті.

КАРЕНЦІЯ

Забій тварин на м'ясо дозволяється через 10 діб після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

ЗБЕРІГАННЯ

Сухе, темне, недоступне для дітей місце при температурі від 15° до 30 °С. Термін придатності: 60 місяців з дати виготовлення. Після першого відбору з флакону, препарат необхідно використати протягом 28 діб, при умові зберігання в темному місці при температурі від 10° до 25°С.